Найкращі аудіокниги Патті Сміт

Патрісія Лі Сміт, більш відома як Патті Сміт, вражає багатогранністю — від співу й виступів до живопису та літератури. Попри те, що її знають насамперед як виконавицю, Патті є авторкою кількох чудових книжок, зокрема біографії/автобіографії Year of the Monkey та відзначених нагородами мемуарів Just Kids. Крім того, усі її книги доступні у форматі аудіокниг, які вона начитала власноруч. 

Про Патті Сміт

Біографія

Патті Сміт — американська співачка, авторка пісень, поетка, художниця й письменниця. Вона народилася у 1946 році в Чикаго, була одружена з Фредом “Сонік” Смітом до його смерті в 1994. Її називають “поетесою панку”, адже Патті суттєво вплинула на розвиток панк-року у Нью-Йорку, випустивши у 1975 дебютний альбом Horses — один із найвідоміших рок-альбомів усіх часів. До того, як почати кар’єру виконавиці, Патті працювала на фабриці, а згодом виступала зі споукен-ворд та створила Patti Smith Group. Окрім музики та виступів, у межах яких вона записала 12 альбомів, Патті презентувала свої малюнки та видала низку книг: M Train, Year of the Monkey, Coral Sea, а також відзначені Національною книжковою премією Just Kids. Вона відома й тим, що начитує власні аудіокниги, а також твір Jo Nesbos Blood on Snow.

Жанри літератури

Книжки Патті Сміт — це насамперед мемуари та біографії/автобіографії.

Коротко про нагороди

Патті номінували на Греммі за найкраще жіноче рок-вокальне виконання у 1998 та 2001 роках і за найкращий альбом у жанрі споукен ворд у 2016 та 2017. Вона отримала ASCAP Pop Music Awards за найбільш виконувану пісню року Because the Night у 1995 році, Греммі у Залі слави в 2021 році за альбом Horses і входить до Зали слави рок-н-ролу.

Топ-3 аудіокниги Патті Сміт

Три найкращі книги Патті Сміт:

Just Kids

M Train

Year of the Monkey

Найкращі аудіокниги у виконанні самої Патті Сміт

Топові аудіокниги Патті Сміт, які вона начитала особисто:

Just Kids

M Train

Year of The Monkey

Patti Smith at the Minetta Lane

Just Kids

Деталі публікації

Just Kids побачила світ 19 січня 2010 року у видавництві Ecco. Аудіоверсію, яку начитала Патті Сміт, можна знайти на Amazon, а видала її HarperAudio.

Синопсис

Just Kids Патті Сміт — це бестселер, мемуари-історія кохання, які розповідають про її стосунки з фотографом Робертом Мепплторпом. Патті пише про складну динаміку їхнього союзу, від початку у злиднях, підтримки мрій одне одного, натхнення. Вона розповідає про шлях становлення як художниці, поетеси та музикантки наприкінці 60-х і про їхнє занурення в музичну сцену Нью-Йорка у розпал шістдесятих. Їхня подорож починається на Кони-Айленді, веде до Сорок другої вулиці, за стіл Макса в Kansas City, де правили люди з оточення Енді Воргола. Вони оселяються у готелі Челсі, поки обоє зростають і наближаються до своєї мрії жити мистецтвом.

Загальні відгуки

Just Kids має загальний рейтинг 4,2 із 5 зірок.

“[Just Kids] нагадує нам, що невинність, утопічні ідеали, краса і бунт — це дороговкази просвітлення на людському шляху. Її книга зберігає, без упередження чи вагань, колективну пам’ять — ту, що веде нас через сьогодення у майбутнє.” — Майкл Стайп, Time magazine

“Найбільш захопливі та виразні мемуари про Нью-Йорк кінця 1960-х і початку 1970-х років у стилі funky-but-chic, які будь-коли потрапляли на сторінки.” — Топ-10 книг Джанет Маслін за 2010 рік, New York Times

M Train

Деталі публікації

M Train була видана 6 жовтня 2015 року у Alfred A. Knopf, Random House Audio.

Синопсис

Мемуари M Train написані Патті та записані нею ж у форматі аудіокниги для Audible через Amazon. Ця аудіокнига була номінована на премію Ґреммі у категорії Найкращий альбом у жанрі споукен ворд. Книга розповідає про пізніші роки життя Патті — понад 40 років, що минули після виходу її дебютного альбому Horses і до написання M Train. Вона складається з особистих спогадів про життя у Детройті, втрати, які вона пережила: смерть чоловіка Фреда Сміта, за місяць — брата, а згодом — друга Роберта Мепплторпа.

Загальні відгуки

M Train має загальний рейтинг 4 із 5 зірок.

“Вишуканий і глибоко зворушливий реквієм за тим, що вона ‘втратила і не може знайти’, але може зберегти у словах.” — The New York Times

“Починається у маленькому кафе Ґрінвіч-Віллидж і завершується реквіємом-мрією у тому ж-таки місці, охоплюючи цілий загублений світ... І навіть попри всі втрати, тут є надзвичайна радість... Читачі, які приєднаються до Патті у цій трансцендентній подорожі, можуть відчути своє відродження на сторінках цих чудових мемуарів.” — The Washington Post

Year of the Monkey

Деталі публікації

Year of the Monkey була видана 24 вересня 2019 року видавництвом PenguinRandomHouse.

Синопсис

Year of the Monkey — це остання біографія/автобіографія Патті Сміт. Вона описує рік самотніх мандрів після новорічних концертів у Сан-Франциско. Сюрреалістичний місячний рік починається у лютому, приносячи неочікувані події, бешкет і смуток. У цій книзі Патті креативно осмислює зміни у житті: втрати, старіння, карколомні зрушення в американській політиці. Вона ділиться спостереженнями й досвідом — від Південної Каліфорнії та пустелі Аризони до ферми у Кентуккі, куди рушає, щоб підтримати друга в кризі, а також до лікарняної палати дорогого наставника. Патті щедро ділиться своєю мудрістю, дотепністю і надією на краще майбутнє, входячи в нове десятиліття власного життя. Year of the Monkey ілюстрована полароїдами самої Патті.

Загальні відгуки

Year of the Monkey має загальний рейтинг 3,8 із 5 зірок.

“Зворушливо — розповідь про фізичні та інтелектуальні мандрівки... Сміт не злиться через наближення 70-річчя й не відгороджується від цього. Вона бачить мистецтво всюди й залишається першопрохідницею, тією ж поетесою-бунтаркою та письменницею, яка здобула Національну книжкову премію... Вона, як пише у Year of the Monkey, ‘досі займаюся своєю справою — намагаюся жити, як умію найкраще’.” — Джек Клайн, The Washington Post

“Витончено й загадково... Життя завжди нас дивує; любов — це усе, що тримає, а втрати, навіть якщо вже їх не повернути, у певний момент можуть бути переосмислені. [Та] Сміт занадто мудра для легких розрад; вона пройшла через чимало... Вона викликає цю сцену, цю мить, надаючи їй ваги прозріння. Year of the Monkey нагадує нам: розпач і надія часто мають те саме коріння.” — Девід Л. Улін, Los Angeles Times