Стратегії навчання і методи викладання постійно розвиваються, тож сучасні підходи до репетиторства та проведення уроків суттєво відрізняються від тих, до яких багато з нас звикли раніше. Завдяки поширенню інтернету та цифрових пристроїв навіть наймолодші покоління із задоволенням заходять до «цифрового класу».
Однак досі залишається одна з ключових проблем у науці про читання — молодим учням часто нецікаво читати, а багато хто з них ще й має труднощі з читанням. Проте, завдяки доступності різних розумних пристроїв, широкому розповсюдженню інтернету і готовності студентів користуватися різноманітними додатками, ми можемо звернутися до онлайн-інструкцій і стратегій втручання, щоб допомогти учням розвивати розуміння тексту та опановувати навички грамотності відповідно до їхнього шкільного рівня.
Як допомогти тим, хто має труднощі з читанням, покращити навички за допомогою цифрових інтервенцій
Кожен читач особливий, і кожен підходить до текстів по-своєму. Це стосується й тих, хто має труднощі з читанням чи особливості навчання. Це означає, що ідеальний підхід у цифрових інтервенціях для читання щоразу буде іншим. Проте цифрові втручання у навчання грамотності можуть допомогти практично кожному і врахувати потреби більшості студентів, якщо:
- Забезпечити персоналізоване репетиторство та зворотний зв'язок: викладач має використати свої навички для оцінки потреб студента та індивідуально адаптувати програму з огляду на сильні сторони і можливості кожного.
- Використовувати мультимодальні інтерактивні інструменти: навчання у вигляді гри приносить задоволення, особливо якщо йдеться про молодших учнів. Інтерактивні ігри, зокрема вікторини і головоломки, зроблять їхній досвід більш продуктивним та захопливим.
- Забезпечувати достатню різноманітність текстових матеріалів: читати однотипні тексти нудно на будь-якому рівні, а нудьга гальмує розвиток навичок читання й робить навчання менш ефективним. Вчитель повинен комбінувати і чергувати матеріали для читання.
- Відстежувати прогрес студента: головна мета інтервенцій — допомогти студенту опанувати навички розуміння тексту, і оскільки всі стратегії читання мають ґрунтуватися на дослідженнях, відстеження прогресу дозволяє вчителю своєчасно коригувати підхід.
5 стратегій втручання
Хорошого викладача обмежує лише його уява. Якщо ваше завдання — навчити розумінню тексту, фонологічній обізнаності та фоніці, існує безліч стратегій інтервенцій, які допоможуть вашим учням сформувати навички самостійного читання. Якщо ви розгубилися, нижче наш топ-5 рішень.
Слухання аудіотекстів
Аудіотексти — це чудовий інструмент, який дозволяє учням ознайомлюватися з текстами і насолоджуватися ними в інший спосіб, без традиційного читання. Оскільки слухове та читальне розуміння тісно пов’язані, слухання, наприклад, аудіокниг помітно покращить їхні навички читання.
Якщо ви хочете, щоб ваші студенти покращили навички біглості та декодування, обов’язково зверніть увагу на Speechify — найкращу онлайн-платформу аудіокниг, яку розробила та ж команда, що створила текст-у-мову. Додаток створено спеціально для людей з дислексією та іншими труднощами читання, тож він стане у пригоді на ваших заняттях.
Використання ігор
Як уже згадувалося, навчатися через гру — це цікаво. Гейміфікуючи ваш підхід і додаючи інтерактивні елементи, такі як настільні чи відеоігри, ви зробите уроки більш захопливими, а отже — й результативнішими. Ви навіть можете дарувати учням нагороди за досягнення певних цілей.
Використання програм текст-у-мову
Інструменти текст-у-мову — чудове доповнення до арсеналу будь-якого викладача. Додатки на кшталт Speechify підтримують багато мов і надають широкі можливості налаштування, тож вони урізноманітнюють уроки з усної мови. Крім того, вони працюють з усіма текстовими форматами, що дозволяє навіть друкований текст перетворити на аудіофайл.
Перетворення традиційних навчальних засобів у цифрові
Ви напевно знаєте і вже використовували картки-підказки та подібні засоби раніше. Немає причин відмовлятися від них у цифровому форматі. Картки зі словами та визначеннями допомагають розвивати й закріплювати словниковий запас, а також сприяють розпізнаванню та розрізненню слів.
Стимулювання онлайн-дискусій
Якщо ви працюєте з невеликими групами, гарною ідеєю буде створити цифрові платформи для обговорення й запропонувати вашим учням ділитися думками щодо текстів, які ви опрацьовуєте. Колективні дискусії формують довіру, а ще стимулюють використання мови й роботу зі словами, що особливо важливо на початкових етапах навчання читання.
Чим відрізняються втручання рівнів Tier 1, Tier 2 та Tier 3
Досліджуючи цифрові програми втручань для розвитку читання та спеціальної освіти, ви, ймовірно, натрапите на різні рівні втручань. Вони мають спільні риси і всі переслідують одну мету — підвищення компетентності у читанні. Однак відрізняються сферою застосування та інтенсивністю.
- Tier 1: це базовий тип підтримки, який застосовується до всіх студентів, зазвичай у класі. Він включає прості, але чіткі інструкції, завдання на читання та матеріали відповідного рівня складності.
- Tier 2: такі втручання використовуються переважно під час індивідуальних занять із учнями, які ризикують відстати від однолітків. Викладач зосереджується на безпосередній взаємодії зі студентом, дає додаткові вправи з читання, вчить читати слова-зображення, декодувати, підсумовувати тощо.
- Tier 3: це інтенсивні втручання. Вони зазвичай призначені для учнів із серйозними проблемами читання, яким недостатньо програм Tier 1 і 2, щоб досягти необхідного рівня грамотності.
Які програми втручань у читання найефективніші?
Найефективніші програми інтервенції у читанні — це ті, що спираються на сильні й слабкі сторони учня. Водночас існують методики, які довели свою результативність як у роботі з окремими учнями, так і в малих групах.
- Ортон-Гіллінгем: ймовірно, найвідоміший та найефективніший підхід. В основі — мультимодальні вправи, що навчають відповідності буква–звук, правопису й декодуванню слів.
- Reading Recovery: програма для молодших школярів, що ґрунтується на індивідуальних заняттях з розвитку навичок читання.
- Evidence-Based Reading Instruction (EBRI): чудова програма для учнів середньої школи (4–8 класи). Вона розвиває словниковий запас, навички декодування та загальне розуміння мови.
