10 речей, які варто знати про нейрорізноманіття

Рух за нейрорізноманіття останніми роками набирає обертів: його прихильники закликають до більшого визнання сильних сторін і внеску нейрорізноманітних людей, а також кращого доступу до підтримки та ресурсів. У цій статті ми розглянемо 10 важливих аспектів про нейрорізноманіття, серед яких основні принципи, поширені стани й вплив на окремих людей та суспільство в цілому.

Що таке нейрорізноманіття?

Нейрорізноманіття — це ідея про природну різноманітність людського мозку, яка має визнаватися та поважатися так само, як і будь-яка інша людська відмінність. Сюди відносять, зокрема, аутизм, СДУГ, дислексію та синдром Туретта. Рух за нейрорізноманіття спрямований на те, щоб більше приймати й цінувати ці відмінності, зменшувати стигматизацію та дискримінацію нейрорізноманітних людей. Він також просуває думку, що різні способи мислення й сприйняття світу є цінними та можуть унікально й позитивно впливати на суспільство.

Історія руху за нейрорізноманіття

Рух за нейрорізноманіття зародився наприкінці 1990-х як відповідь на панівну медичну модель інвалідності, яка патологізувала та стигматизувала такі стани, як аутизм та СДУГ. Основна ідея руху полягала в тому, що ці стани не слід розглядати як розлади чи дефіцити, а як природні варіації людського мозку, які варто визнавати й поважати.

Хто ввів термін нейрорізноманіття?

Однією з ключових постатей руху за нейрорізноманіття є Джуді Сінгер — австралійська соціологиня та письменниця, яка ввела термін «нейрорізноманіття» у своїй доповіді на конференції 1998 року. Сінгер, маючи власний досвід аутизму, стверджувала, що люди з аутизмом не "страждають" від розладу, а просто відрізняються від нейротипових людей.

Розширення руху

Концепція нейрорізноманіття швидко набула популярності, особливо в спільноті людей з аутизмом, і з часом охопила широкий спектр неврологічних особливостей, зокрема СДУГ, дислексію, синдром Туретта тощо. Рух за нейрорізноманіття прагне підвищити обізнаність і прийняття нейрорізноманітних людей, а також домагатися кращих умов і більшої включеності у сферах освіти, працевлаштування та охорони здоров'я. Рух постійно розвивається, зосереджуючись на тому, щоб цінувати й відзначати багатоманітність людського досвіду.

Приклади нейрорізноманіття

Нейрорізноманіття — концепція, що визнає й охоплює природні відмінності в роботі людського мозку. Ось кілька прикладів того, як це може проявлятися в окремих людей за результатами оцінювань.

• Аутизм: Розлад розвитку, що впливає на соціальну взаємодію, комунікацію та поведінку. Люди з аутизмом часто інакше опрацьовують інформацію та можуть мати підвищену чутливість до сенсорних подразників.
• СДУГ: Нейророзвитковий розлад, який впливає на увагу, гіперактивність і імпульсивність. Людям із СДУГ часто важко довго концентруватися, вони легко відволікаються.
• Дислексія: Розлад навчання, який впливає на навички читання та письма. Людям із дислексією важко розпізнавати слова, вони можуть читати повільно або неточно.
• Дискалькулія: Розлад навчання, що впливає на математичні здібності. Людям із дискалькулією складно розбиратися в числах, арифметиці й абстрактному математичному мисленні.
• Диспраксія: Розлад розвитку, що впливає на моторну координацію та планування рухів. Такі люди мають складнощі з завданнями, які потребують дрібної або великої моторики.
• Синдром Туретта: неврологічний розлад, що викликає тики — раптові, мимовільні рухи чи звуки.
• ОКР: Психічний розлад, що спричиняє нав'язливі, небажані думки та повторювані дії або ритуали.
• Синдром Аспергера: Розлад розвитку, що впливає на соціальну взаємодію і комунікацію. Люди з цим синдромом часто мають дуже виражену зацікавленість у конкретній темі чи діяльності.
• Сенсорний розлад обробки: Стан, коли мозку важко обробляти інформацію з органів чуття, що призводить до труднощів з поведінкою, увагою та навчанням.

10 найважливіших фактів про нейрорізноманіття

Хоча для розуміння нейрорізноманіття є багато нюансів, ось 10 речей, які варто знати кожному, щоб сприяти прийняттю та розумінню нейрорізноманітних людей.

1. Нейрорізноманіття — це про прийняття й цінування відмінностей, а не про їх виправлення чи "лікування". Воно виходить з того, що в кожної людини є унікальні сильні сторони та здібності, які варто помічати й підтримувати.
2. Нейрорізноманітні люди часто стикаються з перепонами в доступі до медицини, освіти й роботи. Адвокація та ініціативи щодо кращого розуміння і створення умов допомагають долати ці бар'єри.
3. Нейрорізноманіття виходить з того, що кожен по-своєму сприймає світ. Люди з особливостями сенсорної обробки можуть потребувати пристосувань для зменшення впливу надмірних подразників.
4. Рух за нейрорізноманіття не заперечує і не применшує складнощів, пов'язаних зі станами, а зосереджується на прийнятті та глибшому розумінні цих відмінностей.
5. Нейрорізноманітні люди можуть суттєво збагачувати суспільство, зокрема й у сфері праці. Роботодавці виграють, коли підтримують різноманіття і створюють комфортні умови для нейрорізноманітних співробітників.
6. Нейрорізноманіття притаманне не лише дітям: воно стосується людей усіх вікових категорій. Водночас раннє розпізнавання допомагає своєчасно отримати підтримку й потрібні ресурси.
7. Адвокація та ініціативи надзвичайно важливі для благополуччя нейрорізноманітних людей, сприяють соціальним змінам і справжній інклюзивності. Наприклад, у містах на кшталт Нью-Йорка зростає кількість сенсорно-дружніх заходів і доступного транспорту.
8. Медики та нейротипові люди, зокрема колеги по команді, мають знати про сильні сторони й виклики своїх клієнтів або колег, а також про природні особливості обробки інформації та сенсорного сприйняття.
9. Гіперфокус — поширена риса серед нейрорізноманітних людей, яка може стати суттєвою перевагою в певних сферах діяльності.
10. Нейрорізноманітні стани — частина біорізноманіття; вони відображають різноманітність людських мозків та свідомості. Це сприяє креативності, інноваціям і появі нових підходів до мислення.

Як підтримувати нейрорізноманітних людей

Підтримка нейрорізноманітних людей вимагає розуміння їхніх індивідуальних потреб і вподобань, а також готовності змінювати середовище чи стиль спілкування, щоб вони могли повністю реалізувати себе та почуватися комфортно. Ось кілька загальних порад, як підтримати нейрорізноманітних людей, не вдаючись до стигматизації чи патологізації:

1. Дізнайтеся більше про особливості конкретного стану чи станів людини.
2. Запитайте, як найкраще її підтримати, та будьте готові вносити зміни за потреби.
3. Створіть комфортне й малостресове середовище. Дозволяйте робити перерви чи користуватися сенсорно-дружніми просторами.
4. Будьте терплячими й уникайте припущень або оцінок щодо поведінки чи можливостей людини.
5. Користуйтеся зрозумілою й прямою комунікацією, будьте відкритими до різних стилів чи способів спілкування.
6. За можливості забезпечуйте гнучкість у розкладі роботи чи навчання.
7. Надавайте доступ до необхідних інструментів, наприклад, допоміжних технологій чи навушників із шумозаглушенням.

Як Speechify допомагає зробити читання доступнішим для нейрорізноманітних людей

Для багатьох нейрорізноманітних людей читання — це складне й виснажливе завдання, яке ускладнює взаємодію з текстами. У цьому допомагає Speechify — сервіс, який дозволяє просто слухати будь-який цифровий або друкований текст без стресу, пов’язаного з візуальним скануванням і розшифруванням слів. Це може бути особливо корисно людям із дислексією, яким складно читати через труднощі з фонетичним декодуванням, розпізнаванням слів чи написанням. Усуваючи візуальний компонент читання, Speechify робить роботу з текстом менш стресовою та приємнішою. Крім того, Speechify пропонує цілу низку функцій, які роблять програму ще кориснішою для нейрорізноманітних людей. Наприклад, користувачі можуть регулювати швидкість і тембр голосу під власні потреби. Це особливо зручно для людей із СДУГ, яким важко зосереджуватися на повільному або монотонному читанні. Спробуйте Speechify безкоштовно просто зараз і відчуйте, як це робить читання доступнішим.