Дисграфія — це розлад, який впливає на здатність людини писати. Він охоплює труднощі з письмом від руки, друком, правописом або викладенням думок у письмовій формі загалом. Якщо ви підозрюєте дисграфію, варто пройти обстеження якнайшвидше, адже раннє втручання та адаптації мають вирішальне значення.
У цій статті ми детально розглянемо тести на дисграфію та все, що варто про них знати. Ми запропонуємо гід із тестування цього розладу, пояснимо, що саме включають ці тести та як оцінюють результати. Після прочитання ви краще зрозумієте, що таке дисграфія і як її діагностують.
Що таке дисграфія
Дисграфія — це порушення навчання, що впливає на здатність людини писати. Її вважають «невидимим» розладом, адже не завжди з першого погляду помітно, що людина має труднощі з навчанням.
Як і більшість порушень навчання, у людей із дисграфією симптоми можуть бути від легких до важких. Найпоширеніші з них — труднощі з правописом, нерозбірливий почерк і проблеми з дрібною моторикою. За тяжкого перебігу навіть прості завдання можуть виявитися складними, наприклад, правильно тримати ручку чи олівець, хоча це можна частково компенсувати, скажімо, використовуючи спеціальні накладки на олівці.
Цей розлад серйозно впливає на навчальні досягнення, самооцінку людини і, що найважливіше, на якість життя загалом.
Дисграфія vs дислексія vs СДУГ
Дисграфія, дислексія і СДУГ належать до порушень навчання. Ми вже розглянули вплив дисграфії, проте дислексія й СДУГ по-різному позначаються на житті людини.
Дислексію часто плутають із дисграфією, адже це теж розлад, пов’язаний із читанням. Однак дислексія впливає на здатність розуміти написане, розпізнавати слова і схоплювати зміст тексту. У тяжких випадках у людей з дислексією виникають труднощі з фонологічною обробкою.
СДУГ (синдром дефіциту уваги та гіперактивності) — це розлад, що впливає на вміння зосереджуватися, утримувати увагу і контролювати імпульсивну поведінку. Хоча він рідко безпосередньо зачіпає дрібну моторику, це також порушення навчання, і в тяжких випадках воно потребує додаткової підтримки.
Дисграфія, дислексія та СДУГ — це різні розлади, кожен має свої особливості та потребує власних підходів до підтримки й адаптацій.
Варто також зазначити, що дислексія не обов'язково пов'язана з такими розладами, як аутизм, чи з подібними порушеннями навчання, як-от дискалькулія.
Різновиди дисграфії
Існує кілька типів дисграфії, кожен із яких має свій набір симптомів і причин. У людини може бути лише один тип дисграфії, але нерідко буває, що симптоми одночасно вказують на кілька різновидів.
Найпоширеніші типи дисграфії:
- Дислексична дисграфія: тип дисграфії, який впливає на здатність читати й писати без помилок. Часто пов’язаний із дислексією. Основні прояви — нерозбірливий почерк і проблеми з правописом, проте писати текст під копірку зазвичай вдається досить добре.
- Моторна дисграфія: характеризується проблемами з дрібною моторикою, низьким м'язовим тонусом і незграбністю. У таких людей почерк нерозбірливий через труднощі з контролем рухів руки.
- Просторова дисграфія: пов’язана з просторовим сприйняттям. Людині важко розміщувати літери та слова на аркуші. Цю форму нелегко помітити.
Тестування на дисграфію та інші порушення навчання
Обстеження на дисграфію та подібні порушення є вкрай важливим, адже завдяки спеціальному навчанню чи іншим видам підтримки воно може суттєво покращити якість життя. Зазвичай тести на дисграфію проводять у межах комплексної оцінки.
Залежно від результатів первинної оцінки лікар може порекомендувати кілька різних тестів, серед яких можуть бути такі:
Візуально-моторна інтеграція
Під час тесту на візуально-моторну інтеграцію людині дають дедалі складніші слова чи малюнки, які потрібно написати або відтворити за певний проміжок часу, не стираючи нічого. Цей тест показує рівень розвитку дрібної моторики та просторової орієнтації.
У частини людей із дисграфією є труднощі з координацією «рука-око», що є важливою ознакою цього розладу.
Тест на правопис
Хоча слабкий правопис не завжди пов’язаний саме з дисграфією, він може бути однією з її ознак. Люди з дислексичною дисграфією часто додають або пропускають букви чи плутають їх під час написання слів.
Під час цього тесту зазвичай використовують методики WIAT-3, WJ-IV та TOC.
Тест на письмовий вираз
Тест на письмовий вираз проводить психолог або фахівець із порушень навчання. Він оцінює здатність людини писати розбірливо, грамотно та послідовно викладати думки на папері. До тесту можуть входити завдання на каліграфію, написання окремих слів і створення зв’язних текстів.
Результати цього тесту дозволяють побачити конкретні труднощі, з якими стикається людина з дисграфією.
Допоміжні технології для підтримки при порушеннях навчання
Дисграфія й подібні порушення можуть суттєво ускладнювати повсякденне життя. Окрім занять із фахівцями для розвитку дрібної моторики, існують допоміжні технології, які полегшують навчання. Наприклад, програми для озвучення тексту можуть допомогти компенсувати труднощі з навчанням і досягти кращих академічних результатів.
Наприклад, Speechify — це програмне забезпечення для озвучення тексту, здатне читати текст уголос. Додаток допомагає людям із дисграфією краще розуміти та опрацьовувати письмову інформацію. Коли текст читають уголос, людина може зосередитися на його змісті, а не на розшифровуванні окремих слів.
Допоміжні технології, такі як розпізнавання мовлення чи прогнозування слів, можуть значно покращити навички письма в людей із дисграфією. Диктування замість набору тексту дає змогу уникнути труднощів, які часто виникають у людей із порушеннями, такими як дислексія, СДУГ та дисграфія.
Такі технології можуть надати людям із дисграфією необхідні інструменти, щоб долати труднощі та покращувати успішність у навчанні. Вони підвищують самостійність і самооцінку, що позитивно позначається на якості життя загалом.
Поширені запитання
Чи можна самостійно діагностувати дисграфію?
Людина може помітити деякі з найтиповіших симптомів труднощів із навчанням. Втім, найкраще звернутися до кваліфікованих фахівців, адже це складні розлади. Багато корисної інформації можна знайти на сайті International Dyslexia Association.
Багато симптомів дисграфії та інших порушень можуть бути схожими на прояви інших станів, тому легко сплутати дисграфію з іншим порушенням навчання.
З якого віку можна тестувати на дисграфію?
Найраніше рекомендують обстежувати дітей приблизно з 5 років. Виявити дисграфію раніше майже неможливо, адже на такому ранньому етапі складно оцінити письмове мовлення та помітити її ознаки.
У зовсім маленьких дітей ерготерапевт або лікар-невролог оцінює дрібну моторику та передумови до формування письма. У віці близько 4–5 років учитель може помітити труднощі з написанням літер, розташуванням слів чи нерозбірливим почерком.
До якого спеціаліста звертатись для діагностики?
Діагностика складних розладів, як-от дисграфія, потребує залучення фахівців із різних галузей — залежно від віку людини та її конкретних потреб.
Для дітей молодшого віку зазвичай рекомендують оцінку в лікаря-невролога, ерготерапевта чи освітнього психолога.
Для підлітків та дорослих обстеження мають проводити нейропсихолог, освітній психолог або ерготерапевт.
Для точної діагностики інколи потрібне паралельне обстеження в кількох спеціалістів.
